На вашу думку, мета децентралізації влади в Україні - це:
(може бути кілька відповідей) |
|
1. Передача повноважень і фінансів на місця; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Створення нової системи управління країною як основного інструмента досягнення стратегічних цілей розвитку України; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Забезпечення самодостатності та конкурентоспроможності територіальних громад; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Забезпечення самодостатності територіальних громад та ефективне задоволення потреб населення
|
4. Збереження історичних традицій господарювання територіальних громад; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Максимально ефективне задоволення потреб населення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Інше |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Однак пункти перший та п’ятий за своєю суттю не є різними, а лише доповнюють один одного. Передача повноважень і фінансів на місця забезпечить можливість максимального задоволення потреб населення, оскільки місцева влада буде підзвітною громаді, а найголовніше, матиме для реалізації потреб людей відповідні кошти. Сьогоднішня практика свідчить про кричущу відірваність центральної влади від проблем на місцях. Адміністративна реформа має вирішити цю проблему. Ось голова села, ось гроші громади, ось готовий об’єкт. Люди самі вирішуватимуть, що будувати і де.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На вашу думку, зміст задекларованої децентралізації влади в Україні - це:
(може бути кілька відповідей) |
|
1. Перерозподіл повноважень і фінансів між центральною владою та органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Передача повноважень і фінансів у територіальні громади; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Передача (частини) повноважень і фінансів у територіальні громади; |
3. Передача повноважень і фінансів у регіони; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Ліквідація місцевих адміністрацій; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Збереження за обласними адміністраціями функцій контролю за законністю актів місцевого самоврядування, яке одержало повноваження та фінанси; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Прямі вибори губернатора; |
|
7. Право обласних рад на нормативне регулювання в галузі культури, торгівлі, містобудування та ЖКГ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Удосконалення адміністративно-територіального устрою України |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9. Інше (уточніть) |
Формування спроможних громад |
|
|
|
|
|
|
|
Громада є базовою територіальною одиницею місцевого самоврядування.
Громади мають отримати максимальні повноваження і право вирішувати усі ті проблеми людей, які виникають на їх території. Ми повинні забезпечити реалізацію принципів повсюдності, фінансової самодостатності (спроможності) територіальних громад. Крім того, зміни в повноваженнях органів місцевого самоврядування повинні передбачити відповідні зміни у забезпеченні їх фінансовими ресурсами. Зі сторони держави префекти повинні здійснювати контрольні, координаційні та наглядові функції щодо діяльності органів місцевого самоврядування.
Інші запропоновані варіанти є тією чи іншою мірою похідними.
|
Децентралізація не тільки адміністративна або фінансова, ще земельна та політична.
|
Обрання голови області обласною радою. |
|
Державний апарат в Україні роздутий до небачених розмірів. Всюди адміністрації, управління, служби та інше. Є громада, вона заробила кошти, вона й вирішує, куди їх витрачати. Тримати 10 управлінь зі 100 дармоїдами, чи скоротити штат найнятих управлінців і збільшити їм заробітну плату. Люди самі зрозуміють, хто їм потрібен, скільки паспортистів чи заступників начальників утримувати і які функції вони будуть виконувати. Як тільки громада зрозуміє, що вона за кожного конкретного клерка платить свої власні гроші, все стане на свої місця.
|
Формування громад, спроможних забезпечити своїх жителів роботою та за власні податки і збори якісними публічними та комунальними послугами.
|
|
|
Справжній зміст реформи — це скорочення кількості сільських та селищних рад, елементарне укрупнення адміністративно-територіальних одиниць та банальна спроба зекономити частину коштів на їх утримання.
|
|
|
|
Запровадження інституту префекта на рівні області |
Чи актуальне сьогодні, в умовах нинішньої економічної ситуації та незавершеного конфлікту на Сході країни, здійснення децентралізації влади в Україні? |
|
1. Так, актуальне, і тут потрібні жорсткі оперативні дії. Бо децентралізація влади передбачає стимулювання політичного та економічного розвитку регіонів, а також вихід з економічної кризи; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Передчасне, бо у країні триває війна, а в таких умовах неможливо провести якісну реформу. Понад те, посилюються сепаратистські настрої, і країні, навпаки, потрібен жорсткий центр, що контролює ситуацію; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Актуальне, однак потрібно діяти послідовно і без поспіху, за принципом: спочатку передача повноважень на базовий рівень — громадам, їх зміцнення і вже потім — запровадження повноцінного самоврядування на рівні районів і регіонів. Бо неякісна імплементація реформи може викликати погіршення надання послуг на місцях та зростання невдоволення людей; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інше (уточніть) |
|
|
Ми вважаємо, що чим менше посередників між громадою і центром, тим краще, тому ланка «район» може бути зайвою. Пропонуємо будувати взаємовідносини за схемою «громада-регіон-центр»
|
|
|
|
З проведенням децентралізації передбачається, з одного боку зміцнення спроможності місцевого самоврядування у забезпеченні умов для місцевого та регіонального розвитку, а з іншого – зміцнюється вплив держави на реалізацію державних функцій.
|
|
Так, актуально. Тому що децентралізація сприятиме економічному, соціальному та гуманітарному розвитку громад, а на цій основі регіонів, і як наслідок – країни в цілому.
|
|
|
|
Адміністративна реформа – одна з ключових. І сприймати її треба в контексті загального реформування країни. Ні війна, ні корупція, ні політичні чвари не можуть слугувати виправданням. Але є, як кажуть, одне але. Зараз адміністративна реформа проводиться тишком-нишком, без обговорення з громадами і людьми, які мешкають на відповідних територіях. Радикальна партія виступає категорично проти цього. Ми заперечуємо проти сліпого об’єднання. З людьми треба говорити, пояснювати позицію. Показувати за і проти. Вмовляти, якщо не вірять і таке інше.
|
|
|
|
|
|
|
|
Звісно, актуально. В результаті бюджетної децентралізації місцеві громади отримали на 36% доходів більше. Отже, це правильний шлях.
|
На якій стадії реалізації, на вашу думку, зараз перебуває реформа? |
|
1. Декларацій. Усі заявлені раніше терміни зірвано, і реформа може звестися до імітації; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Наявна тенденція спекуляцій терміном «децентралізація», хоча реального прогресу немає; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Перші кроки зроблено, але розвиток реформи залежатиме від узгодженості дій усіх гілок влади; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Хоч би на якій стадії реформа перебувала, влада мусить її провести, оскільки децентралізація — це умова, висунута Україні європейськими партнерами та МВФ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. ВР і Кабінет міністрів прийняли необхідні стартові законодавчі й процедурні акти, тепер усе залежить від місцевих органів влади та їхнього реального бажання стати провідниками реформи; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Немає системної взаємопов’язаності децентралізації з іншими ключовими реформами; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Реформу реально розпочато; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Інше (уточніть) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Реформу реально розпочато, але подальше просування реформи залежатиме від узгодженості дій усіх гілок влади та органів місцевого самоврядування.
|
|
|
|
Реформу фактично розпочато. Але «підкилимно» і завуальовано. Існують непоодинокі випадки, коли на обговорення питання об'єднання громад виносяться рішення, під якими стоять підписи голів сільрад, які самі їх вперше бачать. Так не годиться. Обговорення. Відкрите, гласне. Це складно, але саме так і треба діяти.
Є проблема відсутності координації реформ на всеукраїнському рівні. Міліція реформується самостійно, мінекономіки має свій план, а загальний синергетичний ефект відсутній.
|
|
|
|
|
|
|
|
Відбулася бюджетна децентралізація. Розпочалася передача адміністративних послуг на місця. Розпочато процес змін до Конституції. Надалі необхідне прийняття як змін до Конституції, так і великої кількості законів для завершення децентралізації.
|
Чи існує сьогодні, на вашу думку, в усіх гілок влади (Адміністрація президента, Кабінет міністрів, Верховна Рада) єдиний погляд на суть задекларованої реформи? |
|
1. Так, оскільки у ВР було підписано коаліційну угоду, в якій відображено основні принципи реформи; на її основі прийнято програму уряду, а також Кабміном затверджено Концепцію реформи та Стратегію регіональної політики до 2020 року; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Частково - так, частково - ні. Тому що не всі деталі реформи остаточно опрацьовані та узгоджені; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Ні, бо зміни до Конституції ще не внесені, основні закони не прийняті, понад те, є спірні питання, що потребують додаткового обговорення як у середовищі політиків, так і серед експертів; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Представники всіх гілок влади давно розуміють суть і необхідність реформи, однак основну роль у її проведенні відіграє політика: є фракції й партії, а також державні інститути, які не зацікавлені в реформі; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Є великі розбіжності у поглядах фракцій коаліції на порядок та принципи проведення реформи; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Інше (уточніть) |
|
|
Загального бачення стратегії реформи немає. Так само, немає загального розуміння мети реформи і системності.
|
|
|
|
|
|
Представники всіх гілок влади розуміють суть і необхідність реформи, що відображено у Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», Коаліційній угоді і Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні.
|
|
Необхідно невідкладно створити дієвий механізм напрацювання та узгодження змін до Конституції.
|
|
Єдиний погляд є, тільки його мало хто дотримується на практиці. Кабмін городить свій город. Верховна Рада свій. При цьому присутній опір реформі на місцях. Це стосується і президентських, і кабмінівських повноважень. Одне з ключових питань – місцеві адміністрації, функції яких мають бути передані виконкомам місцевих рад. Я думаю, після місцевих виборів реформа піде швидше. Принаймні депутатський корпус зміниться і зникне інертність депутатів, які обиралися за минулої влади.
|
|
|
|
|
|
|
|
Хоча, природно, можуть зберігатися різні підходи в досягненні мети
|
Які з перерахованих можливих принципів децентралізації, на ваш погляд, мають обов’язково входити до українського варіанту реформи?
(Може бути кілька відповідей)
|
|
1. Створення трьох рівнів місцевого самоврядування (громада—район—область); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Розподіл повноважень між рівнями місцевого самоврядування за принципом субсидіарності; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування та виконавчої влади на обласному і районному рівнях; створення виконавчих органів обласних і районних рад; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Приведення фінансової основи всіх рівнів місцевого самоврядування у відповідність до повноважень; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Громадам має бути надано юридичний статус територіальних громад із реєстрацією їхньої правосуб’єктності, а також правом власності на комунальні ресурси та землю; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Закріплення права власності на майно та земельні ресурси не за громадами як юридичними особами, а за радами; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Закріплення відповідальності органів місцевого самоврядування за законність їхньої діяльності перед державою та ефективність перед виборцями; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Інше (уточніть) |
|
|
Потрібне також чітке визначення громади села, селища, міста як громади базового рівня. Як наслідок – наділення їх фінансовими, бюджетними інструментами та відповідними адміністративними повноваженнями.
|
|
|
|
|
|
Створення трьох рівнів місцевого самоврядування (громада-район-регіон). |
|
Баланс інституційних та фінансових відносин між державою і місцевим самоврядуванням на обласному та районному рівні.
Принцип адміністративної та фінансової самодостатності органів місцевого самоврядування: створення виконавчих комітетів місцевих рад.
Підзвітність місцевих рад громадськості на кожному рівні.
Розвиток принципів прямої демократії (в тому числі, через інструмент місцевих референдумів).
|
|
В результати адміністративної реформи громади мають отримати максимальні повноваження як з юридичної, так і з фінансової точки зору. Саме тому президентські адміністрації мають бути ліквідовані як клас, а їхні функції передані до виконавчих комітетів місцевих рад.
|
|
|
|
Трирівневу систему адміністративно-територіального устрою України мають складати повіти, міста, селища і села. До складу України мають входити 300 повітів, статус і межі яких визначатимуться Конституцією.
|
|
|
|
|
Чи існують, на ваш погляд, проблемні (які потребують додаткових узгоджень і консультацій) точки в майбутній реформі? Якщо так, то які?
(Можливо кілька відповідей) |
|
1. Об’єднання громад (законодавцем чітко не визначені терміни добровільного об’єднання, а також не окреслені можливі перспективи об’єднання згори); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Механізм об’єднання майна громад і його юридичного оформлення (триває дискусія про те, за ким має бути закріплене, зрештою, ключове право власності на майно та землю — за громадами чи радами); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Терміни проведення реформи, у тому числі адміністративно-територіальної (дуже ймовірно, що процес об’єднання громад не буде завершений до виборів у місцеві органи влади, як заплановано Концепцією реформи); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Кореляція реформи з іншими ключовими антикризовими заходами (децентралізація може стати успішною, тільки якщо відбуватиметься в комплексі з глибинними змінами в кадровій, медичній, освітній, інфраструктурній та ін. сферах); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Статус представника центральної влади в регіонах (немає єдиної думки, кому він має підпорядковуватися — президентові чи прем’єр-міністру); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Досі чітко не розподілені повноваження, права, обов’язки, а також відповідальність різних гілок влади та суб’єктів владних повноважень у системі місцевого самоврядування; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Ігнорування Методикою формування об’єднаних територіальних громад затвердженої відповідною радою містобудівної документації; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Відсутність механізму, який забезпечує після прийняття рішення про створення об’єднаної територіальної громади розробку схеми планування території цієї адміністративно-територіальної одиниці. Що визначатиме зміст оперативної та стратегічної діяльності ради, налагодження її солідарної участі спільно з бізнесом і громадянами в цій діяльності; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9.Відсутність механізму встановлення легітимних меж територіальних громад до їх об’єднання, оскільки сьогодні в юрисдикції рад цих громад перебувають лише території населених пунктів; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10.Не визначено межі територіальних громад, що залишає велике поле для зловживань і порушень при об’єднанні майна та земель громад; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10. Інше (уточніть) |
Проблема інформованості та навчання органів місцевого самоврядування |
|
|
|
|
|
|
|
|
Представництво інтересів громад в рай- та облрадах за партійною системою забезпечити НЕМОЖЛИВО. Досвід скликання 2006-2010 рр.
|
1. Алгоритм формування представництв КМУ в адміністративно-територіальних одиницях: - Кабінет Міністрів України призначає керівників представництв КМУ в адміністративно-територіальних одиницях; - КМУ попередньо погоджує кандидатуру представника КМУ із відповідною місцевою радою (це є інституційним механізмом врахування позиції органів місцевого самоврядування, що представляють інтереси відповідних громад, а також чинником, що послабить імовірність протистояння між відповідною місцевою радою та представництвом КМУ у подальшій роботі).
2. Застосування комбінованої моделі місцевих виборів: - прямі вибори ради громади та районної ради; непрямі вибори органів місцевого самоврядування на регіональному рівні (органи місцевого самоврядування на регіональному рівні обираються кожною відповідною районною радою більшістю від її загального складу, пропорційно кількості жителів відповідного району).
|
|
Перша і найголовніша проблема – добровільно-примусове об’єднання. Ніхто не проводить консультації з людьми. Не представляє проекти по об’єднанню. Люди не розуміють, що відбувається, і не знають, що їх чекає в результаті реформи. Тільки широке народне обговорення. Від села до області. Інакше реформу очікує провал, а країну – народні бунти.
|
|
|
|
Об'єднання громад, як йдеться у законі, має бути добровільним, а сьогодні адміністрації та центральна влада зробили його примусовим. Перш ніж розпочати впровадження такої "реформи", уряд мав би спочатку забезпечити мінімальні умови для об'єднання громад: створити центри надання публічних послуг, відремонтувати дороги, забезпечити села регулярним громадським транспортом, запустити шкільний автобус у села тощо.
|
|
|
|
|
Єдиний центр управління реформою, який може забезпечити її ефективну підготовку, результативний супровід у парламенті та прийняття, а також наступну реалізацію — це:
(Аргументуйте свою відповідь) |
|
1. Міністерство регіонального розвитку на чолі з міністром, віце-прем’єром, який курирує реформу; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Уряд спирається на більшість в ВРУ, тому саме він (повинен бути) здатен ефективно готувати і проводити реформу. В українських реаліях – реально керує Адміністрація Президента, хоча це і не правильно! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Спікер ВР, який очолив Конституційну комісію, а також експертну комісію при ВР із децентралізації; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Досягнення мети – в єдності всіх гілок влади та громад. |
|
|
|
Потреба в якомога скорішому прийнятті необхідних законів (в тому числі змін до Конституції) у Верховній Раді |
|
3. Уповноважений з реформи в уряді з середовища експертів, який займатиметься виключно реформою і матиме широкі повноваження; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Інше (уточніть) |
Впроваджувати реформи має виконавча вертикаль |
|
Але міністерство не виконує цієї функції і зазвичай спотворює те, що закладено в законах. |
|
Міністерство регіонального розвитку на чолі з міністром, віце-прем’єром, який курирує реформу;
Для успіху реформи необхідні скоординовані дії ВР (законодавче забезпечення) і Мінрегіону (імплементація). Окрім того, необхідне політичне лідерство реформи (ВР).
|
|
Для досягнення позитивних результатів реформи необхідно поєднувати зусилля парламенту, уряду та громадськості. Створені Президентом України Національна рада реформ, Рада регіонального розвитку, парламентські інституції, в тому числі експертні органи на чолі з Головою Верховної Ради України, відповідний Координаційний орган з питань децентралізації на чолі з Віце-прем’єр-міністром, у змозі забезпечити координацію та результативний супровід реформи.
Тобто «уповноважені» з проведення відповідних реформ в уряді визначені, і уряд має достатні повноваження, щоб здійснювати ці реформи. Крім цього, повноваження членів Уряду визначаються Законом про Кабінет Міністрів. Крім цього, кожне міністерство відповідальне за свою галузь (сферу) і має забезпечувати реформу. Утворення інших неконституційних органів з непередбаченими законодавством «широкими повноваженнями» - теоретичні фантазії.
|
|
Національна рада реформ, яка є відповідно до Указу Президента України органом з питань стратегічного планування, узгодження позицій щодо впровадження єдиної державної політики реформ та їх реалізації.
|
|
Конституційна Асамблея – незалежний фаховий Конституційний орган із залученням представників громадянського суспільства, місцевих громад і правлячих політичних партій.
|
|
Конституційної комісії достатньо для координації реформи. Представники Радикальної партії включені до складу комісії. Додаткових інституцій плодити немає жодної нагальної потреби.
|
|
|
|
|
|
|
|
Всі гілки влади разом з українськими та міжнародними експертами мають діяти спільно для успішної та швидкої реалізації реформи. Але Голова Верховної Ради Володимир Гройсман на сьогодні має найбільший досвід.
|
Хто, на вашу думку, відповідає за проведення задекларованої децентралізації влади в Україні?
(Пронумеруйте в міру зменшення відповідальності) |
|
1. Президент; |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
3 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
2 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
|
2. Парламент у цілому; |
4 |
4 |
4 |
2 |
3 |
4 |
4 |
2 |
|
|
2 |
|
2 |
2 |
4 |
2 |
|
3 |
2 |
2 |
|
3. Коаліція; |
5 |
3 |
3 |
|
2 |
2 |
2 |
4 |
|
|
|
2 |
3 |
1 |
5 |
|
|
2 |
3 |
3 |
|
4. Кабінет міністрів; |
1 |
1 |
1 |
3 |
4 |
3 |
1 |
3 |
|
|
|
3 |
4 |
3 |
1 |
3 |
|
4 |
4 |
4 |
|
5. Органи місцевого самоврядування; |
3 |
|
5 |
|
5 |
5 |
5 |
5 |
|
|
|
4 |
5 |
6 |
3 |
4 |
|
5 |
5 |
5 |
|
6. Територіальні громади; |
6 |
|
6 |
|
7 |
6 |
6 |
6 |
|
|
3 |
|
6 |
5 |
6 |
5 |
|
6 |
|
6 |
|
7. Структури громадянського суспільства; |
7 |
|
7 |
|
6 |
7 |
7 |
7 |
|
|
|
|
7 |
7 |
7 |
6 |
|
|
|
7 |
|
8. Інше (уточніть). |
|
|
|
|
|
|
|
Це, насправді, колективна відповідальність усіх гілок влади. |
За проведення децентралізації влади в Україні відповідають кожен із вказаних суб’єктів в межах їхніх повноважень.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Міністерство регіонального розвитку |
Координація та спільні зусилля всіх гілок влади, кожна з яких діє в межах своєї компетенції, а також органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства можуть забезпечити успіх у проведенні децентралізації влади в Україні.
|
Чи можливо, на вашу думку, провести децентралізацію влади в Україні без внесення змін до Конституції? |
|
1. Ні, бо така масштабна реформа передбачає зміну всієї системи влади в країні, чого не зробити без комплексного й цілісного підходу. Тому всі основні принципи реформи мають бути закріплені в Конституції; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні, бо в чинній Конституції встановлено іншу систему адміністративно-територіального устрою України; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Можна. І реформу можна було давно розпочати зі зміни системи управління Києвом як пілотного проекту; |
|
4. Можна, тому що фіскальну реформу вже проведено; |
|
5. Можна, у частині адміністративно-територіального устрою, який лежить в основі децентралізації і не потребує змін до КУ; |
|
6. Можна в усіх випадках, крім створення виконавчих органів обласних і районних рад; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Інше (уточніть) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Можна частково, що стосується формування спроможних громад, але в запланованому обсязі ні. Потрібні зміни до Конституції.
|
|
|
|
|
|
|
|
Який державний інститут має представляти представник центральної влади в регіонах (префект)
(Поясніть, чому) |
|
1. Президента; |
|
|
|
|
Президент є гарантом Конституції, за дотриманням якої має наглядати префект.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контрольно-наглядові повноваження (представник президента в регіоні)
|
|
|
"Свобода" виступає за Українську Державу з президентською формою правління. Президент у цьому випадку є главою виконавчої гілки влади і безпосередньо очолює Уряд. Відовідно до проекту нашої Конституції Президент через прокуратуру наглядає за відповідністю Конституції України та нормам Українського права рішень і розпоряджень повітових, міських, селищних і сільських рад та їхніх виконавчих комітетів
|
|
|
|
|
2. Уряд; |
|
|
|
|
Уряду, оскільки префект координує діяльність територіальних органів міністерств.
|
|
|
|
|
Виконавча влада - Уряд. Координувати "щупальці" на місцях повинен представник Уряду. Інакше буде системний конфлікт
|
|
|
Уряд підзвітний коаліції і виконує програму на основі коаліційної угоди. Президенту необхідно залишити представницькі функції.
|
Координаційно-розпорядчі повноваження (голова облвиконкому и райвиконкому з резерву, сформованого урядом)
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Повинен мати подвійний мандат; |
|
|
|
|
|
|
|
|
Префект при здійсненні своїх повноважень відповідальний перед Президентом України, підзвітний та підконтрольний Кабінетові Міністрів України.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Інше (уточніть) |
Залежно від того, які функціональні обов’язки буде на нього покладено в результаті конституційної реформи |
|
Представництво президента лише в питаннях національної безпеки та оборони. |
|
|
|
Представник Центру в регіоні з префектними функціями має представляти як Президента, так і Уряд. Формування паралельних систем представництва в регіонах спонукатиме до конкуренції цих гілок і до виникнення конфліктів, що негативно впливатиме на розвиток регіону. |
|
|
|
|
|
|
Таким чином, центральну владу в регіоні представляє представник президента. Він наділений контрольно-наглядовими повноваженнями. Водночас уряд повинен сформувати кадровий резерв, з якого обласні та районні ради призначатимуть голів виконкомів. Не кума, брата і свата, а професіонала. Ніяких подвійних мандатів. Чіткий розподіл повноважень. |
|
|
|
|
|
|
Префект повинен призначатися та звільнятися з посади Президентом за поданням Уряду. |
Чи потрібно вносити в Конституцію статтю про можливість розпуску органу місцевого самоврядування? Якщо так, то в яких випадках? |
|
1. Ні, ротація органу місцевого самоврядування може відбутися тільки в результаті демократичних виборів; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Так, у разі виходу органом місцевого самоврядування за межі сфери його повноважень; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Так, але тільки у разі встановленої судом злочинної бездіяльності органу місцевого самоврядування; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Розпускати орган місцевого самоврядування має сама громада. (Механізм має бути прописаний у законі про місцеве самоврядування і статуті громади). Вона ж повинна мати право визначати додаткові умови, за яких зможе розпускати такий орган, — це повноваження громади в демократичній країні; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Інше (уточніть) |
Розпуск можуть спричинити лише порушення конституційних норм прямої дії та прийняття інших рішень, пов’язаних із територіальною цілісністю |
|
У чітко визначених випадках таке право повинна мати Верховна Рада України. |
|
|
|
Доцільно передбачити чіткі процедури нейтралізації незаконної, особливо антидержавної діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування за схемою: зупинення незаконних рішень – зупинення діяльності таких органів – оголошення дострокових виборів. Крім політичної відповідальності необхідно також більш чітко передбачити адміністративну і кримінальну відповідальність за незаконні рішення. |
|
Так, у разі ухвалення органом місцевого самоврядування акту чи вчинення інших діянь, що виходять за межі повноважень, встановлених Конституцією та законами України для органів місцевого самоврядування, і створюють загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності, іншу загрозу національній безпеці. |
|
Тимчасове призупинення актів органів місцевого самоврядування здійснюється виключно судом, крім випадків, якщо акт органу місцевого самоврядування створює загрозу для незалежності України, її суверенітету, територіальної цілісності та безпеки – у цьому разі допускається тимчасове призупинення дії акту за рішенням керівника представництва Кабінету Міністрів України з обов’язковим зверненням до суду не пізніше наступного дня. |
|
Зараз цієї необхідності немає. Радам треба дати можливість проявити себе. Тому бажано тримати повну їх каденцію. |
|
|
З іншої боку, в Конституції має бути закладений механізм розпуску органу місцевого самоврядування в разі його злочинної бездіяльності або діяльності. |
|
|
|
|
У Конституції має бути закріплено норми про розпуск органу місцевого самоврядування. Підставами можуть бути ухвалення органами місцевого самоврядування рішення, що суперечать Конституції та законам України. |
Яку з перерахованих назв ви вважаєте найбільш прийнятною для позначення: |
|
– представника центральної влади в регіонах: |
|
1. Префект; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Урядник; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Намісник; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Голова МДА; |
|
5. Інше (уточніть) |
Назва не має жодного значення |
|
Назва не має значення, важливі функції та підпорядкування. |
На жаль, неможливо віддати перевагу жодному із запропонованих варіантів, тому що всі назви не відповідають сьогоднішнім реаліям. Потрібен час, щоб знайти прийнятну назву. |
|
|
|
|
|
|
Керівник представництва Кабінету міністрів України (представництво КМУ в адміністративно-територіальних одиницях має контрольно-наглядові функції). |
|
|
Представник президента в регіоні. |
|
|
|
|
|
Важлива не назва, а компетенції та відсутність конкуренції повноважень з іншими інститутами влади, передусім місцевим самоврядуванням |
|
– для базового рівня: |
|
1. Громада; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Волость; |
|
3. Інше (уточніть) |
|
– для субрегіонального (районного) рівня: |
|
1. Район; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Повіт; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Округ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Інше (уточніть) |
|
|
Ми вважаємо ланку «район» зайвою і пропонуємо будувати взаємовідносини за схемою «громада-регіон-центр». |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– для регіонального рівня: |
|
1. Регіон; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Область; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Земля; |
|
4. Інше (уточніть) |
|
|
|
Може бути земля, виходячи з нашого історичного минулого, але потрібно буде ширше обговорення з громадськістю щодо цього питання, так само, як і для визначення назви для субрегіонального рівня. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Край |
Не бачу необхідності в існуванні такого рівня |
|
|
|
|
Чи потрібно, на вашу думку, в Конституції України змінювати статус АР Крим?
(Поясніть свою позицію) |
|
1. Ні; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Так; |
|
3. У перехідних положеннях Конституції потрібно записати, що статус АРК буде визначено після відновлення контролю за нею з боку України; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Поки це тимчасово окупована територія, вносити зміни до її устрою немає жодного сенсу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Інше (уточніть) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Не фахівець. |
|
|
|
|
|
|
Так. Криму необхідно надати статус області. |
|
|
|
Питання статусу Криму пов’язане з питанням його повернення під контроль України |
Як, на вашу думку, в Конституції України має бути закріплений особливий статус окремих територій Донбасу?
(Поясніть, чому) |
|
1. Має залишатися без змін; |
|
|
|
Якщо тільки буде прийнято особливий статус Донбасу, то це стане початком розвитку відцентрових сил в Україні, що в свою чергу може спонукати процес поділу держави. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. У перехідних положеннях Конституції потрібно записати, що статус окупованих територій Донецької та Луганської областей буде визначено після відновлення контролю за ними з боку України; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Логіка процесу - як з Кримом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Інше (уточніть) |
|
Тимчасово передбачити особливий конституційний статус. |
|
|
|
|
|
|
У перехідних положеннях Конституції слід передбачити, що окремим законом визначаються особливості місцевого самоврядування у відповідних районах Донецької та Луганської області. |
Не фаівець. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Визначати окремо через постійну зміну ситуації. |
|
Голова об’єднаної територіальної громади, на вашу думку, відповідно до нової Конституції, має: |
|
- обиратися на прямих виборах чи обиратися радою?
(Поясніть, чому)
|
|
1. На прямих виборах; |
|
|
|
|
Він представляє інтереси усієї громади |
|
Обрання голови громадою зменшує його залежність від депутатів ради та посилює відповідальність перед громадою. |
|
Оскільки він повинен представляти інтереси всієї громади. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Обиратися радою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо пропорційна система виборів у раду - обиратися радою, а містом управляє сіті-менеджер. Прямі вибори мера та пропорційні в раду створюють системний конфлікт. Досвід 2006-2010 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– обиратися у два тури?
(Поясніть, чому) |
|
1. Так; |
|
|
Бо повинен представляти справжню більшість громади. |
|
Для того, щоб він мав мандат реально від більшості членів громади |
|
Посилюється легітимність голови. Зменшуються ризики проходження випадкових кандидатів за допомогою маніпулятивних виборчих технологій. |
|
З метою гарантування представлення інтересів більшості членів громади. |
|
|
|
Два тури максимально легітимізують новообраного голову з точки зору більшої кількості голосів виборців. |
Коли різниця між 1 та 2 місцем менше 10%. |
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ці варіанти мають однакову кількість плюсів та мінусів. Хоч монетку підкидай!))) По малих містах більшість мерів і так обираються понад 50%. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Інше. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Можливі обидва варіанти, непринципово. |
|
Щодо малих громад - в один тур, щодо великих громад (столиця, обласні центри - в два тури |
|
|
|
|
Як ви вважаєте, за новою Конституцією, чи може голова ради на рівні області очолити виконавчий орган влади?
(Поясніть, чому) |
|
1. Так; |
|
|
|
|
Є аналогічний позитивний досвід на рівні міст. Така конструкція дозволить запобігати конфліктам між радою та її виконавчим органом |
|
|
|
Статус голів рад областей та обсяг їх повноважень повинен визначатися законом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одночасне поєднання повноважень голів рад повітів та областей з повноваженнями з управління виконавчим органом цих рад є логічним поєднанням, оскільки виконкоми є лише виконавчими органами рад та їм підзвітні і підконтрольні. Таке поєднання не суперечить положенням Європейської хартії місцевого самоврядування та унеможливлює двовладдя, і буде сприяти конструктивному сталому розвитку відповідних територій. |
|
2. Ні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інакше він повинен обиратися прямими виборами! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На вашу думку, після внесення змін до Конституції чи має голова об’єднаної територіальної громади головувати на засіданнях ради? (Поясніть, чому) |
|
1. Так; |
|
|
|
|
Тривалий досвід міського рівня самоврядування, де міський голова головує на засіданнях міської ради і очолює її виконавчий орган, є позитивним.
Депутатський контроль за діяльністю міського голови забезпечується наявним правом ради достроково припиняти повноваження міського голови, якщо за це проголосують 2/3 депутатів ради. |
|
|
|
Виодячи із статусу голови громади. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідно до нової Конституції, чи повинна виборча система в обласні та районні ради забезпечувати представництво громад на обласному й районному рівнях? |
|
1. Так, бо вони представляють спільні інтереси; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Так, в облраді — представництво районів, у райраді — територіальних громад; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Ні, бо повноваження районних та обласних рад розділені |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Як ви вважаєте, чи зуміють громади об’єднатися добровільно, як це пропонує прийнятий ВР закон «Про добровільне об’єднання громад»?
(Поясніть свою позицію) |
|
1. Об’єднається тільки невелика частина громад; |
|
|
Це довготривалий процес, який потребує величезної роз’яснювальної та агітаційної роботи, яка сьогодні не ведеться. |
|
На перших етапах. Далі приклади успішних громад будуть стимулювати інші громади. Досвід усіх країн свідчить, що це тривалий процес. |
|
Інші об’єднуватимуться, наслідуючи успішні приклади. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Бо сьогодні адміністрації та центральна влада зробили об'єднання фактично примусовим. Сьогодні влада не забезпечила мінімальні умови для об'єднання громад: центри надання публічних послуг, інфраструктура тощо. |
|
|
За браком часу, через недостатню інформованість населення про суть і переваги реформи, протидію з боку певної частини чиновників, природний консерватизм населення. |
|
2. Більшості громад це виявиться під силу; |
|
|
|
|
|
|
|
|
Для цього створені необхідні законодавчі передумови та стимули. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Усі громади об’єднаються |
Процес об’єднання має бути фасилітований, але громади мають об’єднатися. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У чому, на вашу думку, полягає функція Перспективного плану формування на добровільній основі об’єднаних територіальних громад? |
|
1. Він фіксує прийняті облрадами рішення про об’єднання територіальних громад; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Він передує таким рішенням і слугує облрадам орієнтиром для прийняття рішень про об’єднання територіальних громад; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Він визначає склад майбутньої примусово об’єднаної територіальної громади; |
|
|
На жаль. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Інше. |
|
|
|
|
|
|
Перспективний план має визначати найбільш оптимальну модель формування спроможних громад області, у разі утворення яких буде забезпечено ефективний розвиток громад і області в цілому та суттєво покращено якість надання послуг жителям поселень. |
|
|
|
|
|
|
Щоб у майбутньому на карті України не залишилось «білих плям». |
|
|
|
|
|
|
|
Чи вважаєте ви можливим і правильним примусове об’єднання територіальних громад?
(Поясніть, чому) |
|
1. Так; |
Якщо після достатнього періоду для добровільного об’єднання громади не скористалися цим правом |
|
|
|
|
|
|
|
|
Інакше нічого не буде! Більше того, прикладів добровільного об'єднання в Європі не існує! |
|
|
|
Так діють усі країни по завершенню етапу добровільного об'єднання. |
|
|
|
|
|
Добровільне об’єднання має бути простимульовне, але для завершення реформи, щоб її не розтягувати в часі, потрібна політична воля і цілеспрямовані послідовні дії влади. Необхідно запобігти уполітизації процесу об’єднання. |
|
2. Ні. |
|
|
|
Тоді це вже не добровільне об’єднання громад, тому що на засадах добровільності побудований закон про об'єднання громад. |
Об'єднуватись чи ні – це рішення самих громад. Наше завдання – створити стимули для такого об’єднання. |
|
Процес добровільного об’єднання дає можливість залучити громадськість, жителів сіл, селищ, міст до пошуку найбільш оптимальних рішень, залучити до вироблення перспективних шляхів розвитку громад, посилити їх відповідальність за формування свого майбутнього. |
|
Запроваджені достатні законодавчі передумови та стимули саме для добровільного об’єднання. |
|
|
|
|
|
|
|
Об'єднання місцевих громад необхідно проводити виключно за згодою та в інтересах жителів шляхом проведення добровільних місцевих референдумів. Рішення про об'єднання громад мають затверджувати всі жителі громад, а не місцеві ради під диктат уряду і обласних адміністрацій. |
|
|
|
|
Відповідно до Концепції реформи місцевого самоврядування, субрегіональний (районний) рівень місцевого самоврядування наділений критично малою кількістю повноважень (медицина 2-го рівня та утримання шкіл-інтернатів). Як ви вважаєте, чи можна взагалі обійтися без районного рівня місцевого самоврядування?
(Поясніть, чому) |
|
1. Так, можна обійтися без районного рівня: територіальні громади можуть на основі Закону «Про співробітництво територіальних громад» поєднувати свої ресурси для реалізації зазначених повноважень; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні; |
|
|
|
|
Якщо є спільні інтереси громад у районі (охорона здоров’я, міжгромадські комунікації, спільні заклади культури тощо), то повинно бути і місцеве самоврядування районного рівня, яке б вирішувало питання утримання та розвитку такої інфраструктури. |
|
Субрегіональний рівень утворюється, в першу чергу, для забезпечення формування системи територіальних органів виконавчої влади. Якщо б територіальні громади були достатньо потужні, а не такі дрібні, як ми маємо сьогодні, і змогли б взяти на себе переважну більшість самоврядних повноважень, то на субрегіональному рівні можна було б вирішувати спільні проблеми територіальних громад (місцевого самоврядування) за допомогою органів, утворених шляхом співробітництва. |
|
Районний рівень самоврядування необхідний для вирішення питань, спільних для кількох громад, або для об’єктів життєдіяльності, які обслуговують ці громади, і вони не спроможні утримувати їх самостійно. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Буде порушено принцип субсидіарності, трирівнева модель місцевого самоврядування відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування, особливо з урахуванням розмірів території та кількості населення України. |
|
3. Райони як рівень самоврядування можна не створювати, однак територіальні органи державної влади мають бути. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чи вважаєте ви доцільним вибір великого міста як центру об’єднаної територіальної громади? |
|
1. Так, це поліпшить якість послуг, що надаються сільським жителям; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Так, обов'язково. Місто отримає території для розвитку, а сільські жителі поліпшення якості послуг. |
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні, бо в такому разі більшість у раді становитимуть представники великого міста, які диктуватимуть свої умови іншим членам громади; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Це спірне питання, бо незрозуміло, чи збережуть сільські жителі свої пільги після того, як їхня громада увійде до складу об’єднаної міської громади; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Інше |
|
|
Це питання треба вирішувати в кожному конкретному випадку. |
|
Можуть створюватись громади як навколо великих міст, так і навколо інших центрів. Обидва варіанти мають право на житття і свої плюси і мінуси. |
|
Методика формування спроможних громад рекомендує на першому етапі моделювання перспективних планів обирати міста як потенційні центри майбутніх громад, оскільки ставиться завдання сформувати потужні центри розвитку, а не провести формальне об’єднання.
Але необхідно в кожному випадку вивчати, наскільки жителі сусідніх поселень інтегровані роботою, отриманням соціальних, комунальних та інших послуг у велике місто. Якщо сільські громади мають власну достатню інфраструктуру, мають ресурсний потенціал і не «прив’язані» до міста, то Методика допускає утворення об’єднань сільських громад.
Однак, як у першому, так і в другому випадках все залежатиме від волі територіальних громад. |
|
Доцільність вибору великого міста як центру об’єднаної територіальної громади в кожному випадку визначається окремо, виходячи із передбачених законом основних умов добровільного об’єднання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Треба визначити центри розвитку, ними, в тому числі, можуть бути і малі міста, великі міста, селища та великі села. |
Центром об’єднаної територіальної громади має бути зона економічної активності |
Староста села, селища. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Краще голова села. |
|
|
|
|
|
|
|
Спосіб обрання: |
|
1. Старосту обирають жителі села, яке увійшло до складу громади; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Старосту села, яке увійшло до складу громади в результаті об’єднання, обирає рада цієї громади; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Інше (уточніть) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З моєі точки зору, представляти інтереси села без сільради в новій громаді повинен обраний у спільну раду ДЕПУТАТ з усіма притаманними повноваженнями. А надавати послуги там - найняті муніципалітетом працівники. Виборність старост створить системний конфлікт староста-мер. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чи потрібно обирати старосту не тільки села, селища, а й міста, що увійшло до складу об’єднаної територіальної громади, але не є її центром?
(Чому?) |
|
1. Так; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кожний населений пункт, незважаючи на відсутність в ньому органу самоврядування у вигляді ради, крім своїх депутатів у складі ради об'єднаної громади має мати лідера громади, який був би комунікатором між громадою села та об'єднаною територіальною громадою. Принаймні, має бути головна людина в селі, за консультацією та порадою до якої могли б звернутися мешканці. |
|
|
Щоб представляти інтереси громади у конкретному поселенні. |
|
2. Ні. |
Міський голова очолюватиме виконавчі комітети міста |
|
|
|
|
|
|
|
У селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», за винятком її адміністративного центру, обирається староста на строк повноважень місцевої ради. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Інше. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В місті має обиратися міський голова. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чи потрібно окремо обирати старост у районах, якщо в районах великих міст не обиратиметься рада?
(Чому?) |
|
1. Так; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні. |
|
|
|
|
|
|
Місто – це єдине поселення, яке переважно є територіально компактним і цілісним організмом. В районах у місті утворюються виконавчі органи ради, діють територіальні органи виконавчої влади, центри надання адміністративних послуг. Тому запроваджувати посадову особу, яка буде обиратися жителями, недоцільно.
У разі відмови від районних у місті рад, доцільно утворити систему органів самоорганізації населення. |
|
(див. обґрунтування на попереднє запитання) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Є міський голова та районна адміністрація. |
|
Статус |
|
1. Староста — член виконавчого комітету громади, держслужбовець; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Староста працює за контрактом і не є держслужбовцем; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Інше (уточніть) |
|
|
Староста має бути обраним службовцем. |
|
|
|
|
|
Староста – посадова особа місцевого самоврядування, член виконавчого комітету ради об’єднаної територіальної громади за посадою, права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости визначаються відповідним Положенням. |
|
|
|
|
|
|
Староста — обрана посадова особа органу місцевого самоврядування, член виконавчого комітету громади. |
|
|
|
|
|
Основні повноваження |
|
1. «Єдине вікно» у селі; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Представляє село в громаді і навпаки; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Виконує арбітражні функції; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Керує бюджетними установами в селі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чи варто, на вашу думку, завершити адміністративно-територіальну реформу до виборів в органи місцевого самоврядування, щоб прискорити процес об’єднання громад? |
|
1. Так, бо це дозволить провести вибори на новій територіальній основі в рамках задекларованої реформи місцевого самоврядування; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні, бо в умовах внутрішніх і зовнішніх викликів, які стоять перед Україною, що воює, потрібно зберегти соціальний спокій; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Ні, бо часу надто мало, і це загрожує поганою підготовленістю та провалом реформи; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Так, якщо динаміка добровільного об’єднання громад буде високою. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чи можливе відтермінування виборів у місцеві органи влади, які, відповідно до Конституції України, мають відбутися 25 жовтня 2015 року? |
|
1. Ні, тому що своєчасне проведення виборів — одна з ключових фундаментальних вимог народовладдя; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Так, для того, щоб завершити проведення адміністративно-територіальної реформи; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Так, і такий прецедент був у Польщі, коли на півроку перенесли вибори до місцевих органів влади, щоб закінчити реформу; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Вибори не переносити. Однак там, де громади об’єднаються, проводити їх на новій основі, де не встигнуть — на старій. При цьому дати право громадам, які потім об’єднуватимуться, на проведення позачергових виборів уже на новій територіальній основі; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Вибори потрібно проводити поступово, в міру об’єднання громад на новій територіальній і законодавчій основі; |
|
6. Інше (уточніть) |
|
|
|
|
|
|
Ні, провести вибори в об’єднаних територіальних громадах на 4-5-річний термін повноважень, а тих, що не об’єдналися - на 2-річний. |
|
Ні, тому що своєчасне проведення виборів — це одна з ключових фундаментальних вимог народовладдя, однак, там, де громади об’єднаються, проводити їх на новій основі, де не встигли — на існуючій. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чи вважаєте ви, що в рамках реформи місцевого самоврядування громади мають отримати статус юридичної особи і, відтак, право власності на майно та землю?
(Аргументуйте свою позицію) |
|
1. Так, це основа реформи, і такий крок зробили в Польщі; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні, юридичною особою мають залишитися місцеві ради; |
|
|
|
|
Ця тема, соже, свідомо запускається як провокація. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Це неважливо, оскільки з досвіду реформування європейських країн відомо, що в обох випадках усі рішення, які стосуються власності громад, приймає виключно рада, обрана громадою; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Інше (уточніть |
|
Якщо громадам відмовити у статусі юридичної особи і, відтак, у праві власності на майно та землю, то як і за ким, на вашу думку, слід закріпити право власності на комунальне майно та землю?
(Обґрунтуйте свою відповідь) |
Тільки за громадою |
|
Це не пов’язані речі. Право власності на майно та землю все одно належить (повинно належати) громаді. |
Це може бути рідкісним випадком, коли відмовляють у статусі юридичної особи, але в такому випадку право власності повинно бути закріплено за слідкуючою за рангом інстанцією районом/повітом, на території яких знаходиться громада. |
Це право і так закріплено за громадами.
Для реалізації цього права територіальні громади обирають свої представницькі органи – ради, які і здійснюють від імені громад це право. |
|
Громада утворює шляхом обрання свої органи, які представляють її інтереси і діють від імені громади, в тому числі і щодо управління комунальним майном та землею. |
За радами. |
Відповідь на попереднє запитання передбачає надання громадам статусу юридичної особи. |
Не бачу ЖОДНИХ проблем в існуючій системі |
Право власності на комунальне майно і землю належить громадам. Місцеві ради (органи місцевого самоврядування, обрані громадами для представництва інтересів громад) здійснюють управління комунальним майном і землею. Це їхня сфера компетенції та відповідальності. Громади, у свою чергу, повинні отримати більше можливостей для контролю за місцевими радами. |
|
|
|
За громадою. |
Це право – за громадами!!! |
Див. попередній пункт |
Це буде колапс. |
|
Громади існують, оскільки існують населені пункти. Їх інтереси представляють ради – представницькі органи. Вони ж здійснюють управління майном. Стан речей, що існує, не суперечить Європейській хартії місцевого самоврядування. |
Право власності на комунальне майно та землю реалізується громадами через представницькі органи – відповідні ради, які вони обирають. |
Чи потрібно визначити чіткі критерії членства в територіальній громаді та сформувати реєстри членів територіальних громад? Якщо так, то хто це має робити? |
|
1. Місцеві ради; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Спеціальний державний орган; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Інше. |
|
|
|
Це запитання потребує ширшого тлумачення, тому що держава задає правила та порядок добровільного об’єднання громад (Закон, нормативні акти тощо), але і самі громади поміж собою можуть встановлювати свої критеріїї щодо об'днавчого процесу. |
Ці критерії достатньо закріплені в законодавстві. Приналежність громадянина до відповідної територіальної
громади визначається його місцем проживання на її території згідно із Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". |
|
Порядок ведення реєстру членів громади має визначатися законом про місцеве самоврядування. |
|
Критерії визначені законодавством України. Приналежність громадянина до територіальної громади повинна визначатися його місцем проживання на її території згідно із законом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З гідно із Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» приналежність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем проживання на її території . |
Чи мають, на ваш погляд, сільські, селищні та міські ради одержати право розпоряджатися землею, яка перебуває за межами населених пунктів? |
|
1. Так, бо це визначено коаліцією; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Так, але тільки після проведення адміністративно-територіальної реформи та створення великих громад із приблизно однаковою площею; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Те саме, що й другий варіант, але з урахуванням затвердження містобудівної документації (схем планування території громад); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Право розпоряджатися землею за межами населених пунктів мають одержати громади як юридичні особи; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Право розпоряджатися територіями за межами населених пунктів має залишитися в держави, але характер їх використання повинен регулюватися схемою планування територій об’єднаної територіальної громади, яка затверджується її радою. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Інше. |
|
|
Так, тому що це визначено Конституцією України та Європейською Хартією місцевого самоврядування. |
|
|
|
|
|
|
Питання сформульовано неправильно! Чи потрібно ПОВЕРНУТИ громадам повноваження... яких вони були ПОЗБАВЛЕНІ Земельним кодексом 1.01.2002 року. Тоді і відповідати буде легше!))) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Які найбільші ризики при об’єднанні громад, пов’язані зі зміною власника земель, ви бачите? (Зокрема, у реалізації положення Коаліційної угоди, відповідно до якого землі за межами населених пунктів мають бути передані у власність громад).
(Можливо кілька відповідей) |
|
1. Незаконне відчуження земель; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Непрозоре відчуження; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Через відсутність чітко позначених меж можливі конфлікти між громадами за землю; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Введення земель с/г призначення в ринковий оборот без участі громад; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Інше. |
|
|
|
|
Об’єднання громад не створює в цих питаннях якихось додаткових ризиків. Ризики 1-4 мають місце і в існуючих громадах. |
|
Об’єднання громад не тягне за собою зміни власника земель а лише зміну юрисдикції. Переважна частина землі у вигляді паїв, інших ділянок перебувають у приватній власності, статус якої залишиться незмінним.
Питання розмежування чи передачі земель державної власності в комунальну – предмет іншого законодавства і прямо не залежить від процесу об’єднання.
Разом з тим, забезпечити реалізацію принципу повсюдності місцевого самоврядування (його юрисдикції на всю територію) неможливо без об’єднання територіальних громад. |
|
Основні ризики пов’язані не із зміною власника, а з питанням чіткості і прозорості механізмів відчуження та контролю за цим процесом. |
Ніяких мінусів крім плюсів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всі наявні ризики можливі, вони мають місце і в існуючій системі. Необхідно забезпечити прозорий механізм для уникнення таких ризиків. |
Велика частина земель с/г призначення ще не розпайована і має статус земель, які перебувають за межами населених пунктів. Чи вважаєте ви оптимальним такий алгоритм передачі земель об’єднаним громадам:
— ґрунтовний аналіз причин неефективності чинного механізму закріплення та захисту права комунальної власності;
— розробка юридичних механізмів, які дозволять забезпечити прозорий механізм закріплення права власності за об’єднаними громадами.
(Обґрунтуйте свою думку) |
|
1. Так, такий алгоритм необхідний; |
|
|
|
|
|
|
Але питання передачі земель державної власності в комунальну можна буде вирішити після формування спроможних (об’єднаних) громад. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні, такий механізм не потрібен; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Інше. |
|
|
|
|
Такий механізм має бути розроблений і тоді можна буде обговорювати його деталі. |
|
|
|
Механізм повинен убезпечити від корупційних ризиків і зробити процедуру прозорою. |
Не фахівець. |
|
|
РПЛ виступає категорично проти продажу земель с/г призначення. |
|
|
|
|
|
|
|
У нас залишаються неврегульовані земельні питання, і це дуже важливо. Земельне питання в першу чергу – чи можуть територіальні місцеві громади впливати на розподіл землі поза межами населеного пункту. Зараз це компетенція органів виконавчої влади, що, в принципі, є доволі сумнівним як з конституційної, так і з логічної точки зору. І це питання треба вирішити під час внесення змін до Конституції, прийняття відповідних актів законодавства як про місцеві державні адміністрації, так і про органи місцевого самоврядування |
Нині власниками комунальної землі є ради. А хто, на вашу думку, фізичні особи-вигодоотримувачі такої власності, у разі ліквідації рад громад, що об’єднуються? |
|
1. Члени громади; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Депутати рад; |
|
3. Фізична особа — засновник юридичної особи місцевої ради; |
|
4. Інше. |
Ради об’єднаної громади. |
|
Сьогодні власниками землі є громади, а Ради лише «представники» громади. |
|
Питання сформульовано неточно. Незрозуміло, який сенс вкладається у вислів «Фізична особа — засновник юридичної особи місцевої ради» |
|
Відповідно до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» органи місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади є правонаступниками активів і пасивів (зобов’язань) органів місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися. |
|
Відповідно до частини першої статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
При об’єднанні територіальних громад власником землі стає об’єднана територіальна громада.
У зв’язку із вказаним, ставити питання щодо фізичних осіб-вигодоотримувачів є некоректним. |
Об'єднана громада. |
|
|
|
|
Ради об’єднаної громади. |
Правонаступники. |
|
|
|
Юридичні правонаступники. |
|
Київ: система управління |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Не фаівець. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Питання до територіальної громади Києва та Асоціації міст України. |
|
Чи потрібно, на ваш погляд, розділити повноваження між головою КМДА (Київської міської державної адміністрації) і міським головою, який очолює орган виконавчої влади?
(Поясніть, чому) |
|
1. Так, бо це відповідає концепції реформи місцевого самоврядування; |
|
|
|
|
Міський голова має відповідати за всі аспекти місцевого самоврядування в столиці, очолюючи виконавчі органи місцевого самоврядування. Префект має наглядати за законністю, за використанням коштів державного бюджету на території, координувати діяльність територіальних органів виконавчої влади на території столиці. |
|
|
|
Міський голова повинен забезпечувати виконання повноважень місцевого самоврядування, а префект – виконувати контрольну, наглядову та координаційну функцію. Особливості здійснення виконавчої влади у Києві визначаються окремим законом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні. |
Нам не потрібне двовладдя |
|
|
|
|
|
|
Нам не потрібне двовладдя. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо голова КМДА - це виконавча влада в Києві, то мер має бути головою КМДА. Якщо голова ж голова КМДА - це лише префект (нагляд), то посади мають бути розведені |
|
|
|
|
3. Інше |
|
|
|
|
|
|
Місто Київ має отримати повноцінне місцеве самоврядування і не мати обмежень порівняно з іншими громадами.
Статус голови КМДА необхідно змінити на префектний. |
|
|
|
|
|
|
|
Не потрібне двовладдя. |
|
|
|
|
|
|
Чи потрібні районні ради у столиці?
(Чому?)
|
|
1. Так; |
|
|
|
для більш ефективного управління комунальним майном |
Київ – надто велике місто та ще й зі статусом регіону. Але повноваження райрад мають бути чітко визначені, щоб система управління була дійсно ефективною. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Інше. |
|
|
|
|
|
|
Це компетенція Київради та киян, які можуть визначитися на референдумі |
|
Це повинно визначатись територіальною громадою міста Києва. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Як має здійснюватися розподіл повноважень між Київрадою та районними радами?
(Чому?) |
|
1. Законом; |
|
|
|
Таким чином виключається можлива політична чи коньюктурна заангажованість Київради. |
Бо інакше сильніша Киіврада поступово перетягує на себе ковдру повноважень. |
|
У разі прийняття рішення про утворення районних рад, тільки законом має визначатися мінімальний обсяг повноважень райрад, оскільки міські ради будуть намагатися обмежити і повноваження і ресурси. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Рішенням Київради. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Інше. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Це повинна визначати територіальна громада міста Києва. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чи потрібно ділити Київ на окремі громади? |
|
1. Так; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні |
|
|
|
З точки зору важливості питання, на сьогодні це неактуально |
|
|
Київська територіальна громада — єдине цілісне утворення в межах одного поселення, у якому спільна (неподільна) інфраструктура, комунальне майно тощо. Утворення у складі громади інших громад недоцільно як з точки зору принципів формування членства в громаді, так і того, що всі громади повинні мати рівні повноваження. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ні. Логікою реформи є об’єднання, а не роз’єднання громад. |
3. Інше. |
|
|
|
|
Така практика існує в європейських країнах. Але існує ризик втрати цілісності у підходах до розвитку міста. Питання потребує додаткового обговорення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ч |
|
|
|
|
Чи має закон визначати порядок вирішення питань взаємодії між Київською областю та Києвом? |
|
1. Так, постійні узгодження — це великі можливості для корупції; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні, нинішній спосіб узгоджень є ознакою демократії; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Так, на основі договірних рівноправних відносин із прилеглими територіальними громадами відповідно до Закону «Про співробітництво територіальних громад» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Інше. |
|
|
|
|
Існуючий спосіб є прийнятним. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Існуюча законодавча база врегульовує відносини регіонів між собою. |
Чи має бути встановлений, на основі Генерального плану Києва та проекту планування його приміської зони, режим використання території приміської зони столиці? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Це не є компетенція Кабінету міністрів. |
1. Так, тому що Київ потерпає від хаотичної забудови територій, які оточують його, і матиме потребу в їх використанні; |
|
|
|
|
Хоча прилеглі громади мають право самостійно розпоряджатися землею та власністю, режим використання суміжних територій може бути узгоджений у ході переговорів і закріплений у відповідних Генпланах. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні, прилеглі громади мають право самостійно розпоряджатися землею та власністю |
|
|
|
|
|
|
Стосунки Києва та суміжних з ним громад мають бути аналогічними іншим громадам в Україні - на основі договірних рівноправних відносин із прилеглими територіальними громадами відповідно до Закону «Про співробітництво територіальних громад» чи інших законів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чи потрібно Генплан столиці узгоджувати з Кабміном? |
|
1. Так, тому що Київ — столиця України; |
|
|
|
|
В Києві розташовані органи управління держави, яким мають бути забезпечені сприятливі умови для роботи. |
|
В Києві мають забезпечуватися низка столичних (державних) функцій, тому його просторовий розвиток як столиці має узгоджуватися з Урядом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ні, громада має самостійно вирішувати свої внутрішні проблеми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Інше. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Законом встановлено, що Київська влада звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чи має, на вашу думку, бути врегульована участь переселенців із Криму та Донбасу у виборах до місцевих органів влади? |
|
1. Ні, тому що вони не інтегровані в місцеві громади; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо переселенці набувають статусу постійних мешканців території, то вони будуть мати право участі у виборах місцевих органів влади. |
|
|
|
|
|
2. Так, оскільки вони фактично проживають там і впливають на життєдіяльність громад; |
За умови, що вони зареєстровані у встановленому законом порядку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У випадку, якщо вони зареєстровані у встановленому законом порядку. |
|
|
|
|
|
|
3. Ваш варіант |
|
|
|
Якщо переселенці пройшли процес легитимізації свого проживання на даній території, то питання участі в місцевих виборах вирішується автоматично.
|
Лише у випадку, якщо переселенці набули статусу постійних мешканців відповідної території за критеріями згідно із Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"
|
|
Законодавством необхідно визначити порядок набуття членства в громадах – прав виборців на відповідній території не тільки для переселенців із Криму та Донбасу, а й інших жителів, які тимчасово чи на постійно змінили місце свого проживання.
|
|
Так, участь переселенців із Криму та Донбасу у виборах у місцеві органи влади має бути врегульована.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо ви вважаєте, що необхідно виконувати Мінські домовленості, то в чому, на вашу думку, має полягати особливий статус Донбасу в контексті децентралізації влади в Україні? (Сформулюйте свою позицію) |
Мінські угоди є незрілим елементом врегулювання ситуації. Територія Донбасу – окупована і не може бути інтегрована в контекст впровадження реформ.
|
Позиція щодо статусу Донбасу висловлена в
Проекті Закону про особливості управління
окремими територіями Донецької та Луганської
областей №2435, 2419, 24,20, 2421, 2422 та інші.
|
Ніякого особливого статусу бути не повинно.
|
Вважаю, що Мінські угоди в тому вигляді, в якому вони є на даний час, — це загроза цілісності України та її майбутньому. Тому всі розмови щодо особливого статусу Донбасу призведуть до розхитування ситуації всередині країни.
|
Виконання Мінських домовленостей має відбуватись по всім пунктам, а не по окремим. Першими є пункти щодо припиненню вогню і звільнення полонених, які не виконуються РФ.
Статус окремих районів Донбаської та Луганської області може обговорюватися із законно обраними представниками цих територій, але при будь-якому рішенні органи місцевого самоврядування не можуть бути наділені повноваженнями, які віднесені до виключних повноважень держави
|
|
Першим, що необхідно - відновити територіальну цілісність та кордони України.
По-друге, відновити функціонування органів державної влади та сформувати згідно до законодавства України органи місцевого самоврядування, які отримають повноваження, ресурси, передбачені відповідно до політики децентралізації влади.
|
Вважаю особливий статус Донбасу недоцільним. |
У мінських домовленостях викладені особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.
|
Не фахівець. |
Можливість особливого статусу Донбасу має бути зафіксована в Конституції та деталізована на рівні спеціального Закону.
|
|
|
|
Проблема у тому, що Мінські угоди ніхто не виконує. Донбас окупований, тому реформи як такі там впровадити неможливо.
|
|
Статус областей (та окремих міст і районів) Донбасу не має відрізнятися від статусу інших адміністративно-територіальних одиниць України
|
|
Статус має бути визначений таким, що забезпечить мир у країні та її територіальну цілісність. |
Статус має бути визначений таким, щоб забезпечити мир у країні та її територіальну цілісність.
|
Суть цього статусу можна обговорювати із законно обраною та легітимною владою окремих територій Донецької і Луганської областей, а не з російськими терористами і Російською Федерацією. І такий статус повинен бути прийнятний не тільки для Донецька і Луганська, а, в першу чергу, повинен бути прийнятний в цілому для України.
|
З якими саме ключовими реформами має бути взаємопов’язана децентралізація?
(Поясніть, чому) |
|
1. Корінне вдосконалення дорожньо-транспортної мережі; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Розвиток внутрішньорайонного пасажирського транспорту; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Медична реформа; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Освітня реформа; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Передача функцій виконавчої влади органам місцевого самоврядування; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Ефективне управління комунальною власністю; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Підвищення конкурентоспроможності територіальних громад; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Підвищення ефективності господарювання громад |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9. Інше |
|
|
|
|
Інше із запропонованого не є окремими реформами. Це очікувані наслідки реформи децентралізації та інших повязаних реформ.
|
|
|
|
Саме 3, 4 варіанти є окремими реформами, решта варіантів – суміжні результати реформ.
|
Краще - ні з якими. Кожна з них - велика додаткова гіря на ногах реформи. Будемо реформувати все - ніколи не зробимо!
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інші варіанти - це скоріше не реформи, а результати реформи |
Ефективність децентралізації полягає насамперед у:
(Пронумеруйте в порядку зниження пріоритетності) |
|
1. Зменшенні витрат на утримання адміністративного апарату; |
10 |
|
7 |
5 |
10 |
3 |
10 |
2 |
10 |
2 |
|
3 |
1 |
|
10 |
10 |
10 |
|
2 |
|
|
2. Підвищенні якості та територіальної доступності публічних послуг, які надаються громадянам; |
2 |
3 |
2 |
6 |
2 |
1 |
2 |
3 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
6 |
3 |
1 |
|
3. Підвищенні соціальної та економічної активності громадян; |
5 |
|
9 |
9 |
3 |
5 |
6 |
7 |
3 |
|
5 |
2 |
7 |
1 |
5 |
8 |
3 |
2 |
4 |
2 |
|
4. Забезпеченні взаємоузгодження інтересів держави та територіальних громад; |
7 |
4 |
5 |
2 |
7 |
9 |
7 |
4 |
6 |
|
|
4 |
10 |
|
7 |
1 |
7 |
7 |
5 |
|
|
5. Підвищенні конкурентоспроможності територіальних громад; |
4 |
5 |
3 |
7 |
8 |
7 |
4 |
8 |
5 |
|
4 |
5 |
9 |
3 |
4 |
6 |
4 |
3 |
|
3 |
|
6. Ефективному управлінні комунальною власністю; |
8 |
1 |
4 |
4 |
6 |
6 |
5 |
5 |
7 |
|
|
|
8 |
|
8 |
4 |
6 |
5 |
6 |
|
|
7. Підвищенні ефективності господарювання громад; |
3 |
2 |
6 |
3 |
5 |
4 |
3 |
1 |
4 |
3 |
3 |
|
6 |
4 |
3 |
5 |
5 |
4 |
|
|
|
8. Створенні умов для формування та розвитку сучасних місцевих еліт; |
9 |
|
10 |
10 |
4 |
8 |
8 |
9 |
9 |
|
|
|
5 |
|
9 |
9 |
9 |
|
7 |
|
|
9. Розвитку горизонтальних зв’язків між територіальними громадами; |
6 |
|
8 |
8 |
9 |
10 |
9 |
6 |
8 |
|
|
|
4 |
|
6 |
7 |
8 |
|
8 |
4 |
|
10. Підвищенні якості життя населення; |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
10 |
1 |
|
1 |
|
3 |
5 |
1 |
3 |
1 |
1 |
1 |
5 |
|
11. Інше. |
Наділення громад додатковими самоврядними повноваженнями та створення умов для отримання ресурсів для їх забезпечення і розвитку
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Найважливішою ознакою всіх реформ, в тому числі децентралізації, має стати підвищення якості життя народу України.
|
|
|